Донеччани: «Так, ми в окупації, але на своїй землі – в Україні»

05.11.2018

Проукраїнськи налаштовані жителі Донецька ось вже більше чотирьох років змушені виправдовуватися, відповідаючи на одне і те ж питання жителів підконтрольних Україні територій: «Чому ви не поїхали?» Не секрет, що деякі радикально налаштовані громадяни, які знають про трагедію на Донбасі тільки з інтернету і телевізора, навіть ставлять людям в провину той факт, що вони залишилися в окупованому місті. «Всі нормальні вже виїхали», «Всі решта – пособники терористів» та інші звинувачення досі вислуховують донеччани від деяких своїх співгромадян, передає «Сьогодні» .

До честі українців, треба відзначити, що далеко не всі поділяють цю точку зору. Найчастіше можна почути слова співчуття і пропозиції про допомогу. Однак негатив, хоч і в меншому ступені, все одно отруює і без того нерадісне життя донеччан на окупованих територіях.

«Мені часто ставили таке питання в 2014-2015-му роках. Причому задавали з претензією, в обвинувальному тоні. Мені доводилося, грубо кажучи, кожному зустрічному-поперечному пояснювати, що батько лежить в онкології, що він нетранспортабельний і ми не можемо його кинути і поїхати. Що у мами – хворі ноги і за нею теж потрібен догляд. Навіть якби ми ризикнули виїхати – куди? До наметового містечка для переселенців, в гуртожиток? Я не міг знущатися над батьками, – розповів житель Донецька Руслан Звєрєв. — Ми з дружиною залишилися зі своїми старими в надії, що скоро Донецьк звільнять. Ми і зараз чекаємо. Батька вже немає з нами, мама в поганому стані. Немислимо її кудись зараз тягнути».

Популярне пояснення у донеччан — «ми у себе вдома». Так кажуть ті, хто вважає Донбас невід’ємною частиною України, ігноруючи самопроголошені «республіки».

«Так, ми в окупації, але в Україні. На своїй землі. І не розуміємо, чому ми повинні їхати, – каже донеччанка Елла Коростеленко. — Звинувачувати нас в тому, що ми колаборанти – нерозумно і для нас дуже прикро, хоча я вже не звертаю уваги на ці звинувачення. Я і чоловік працюємо віддалено на організації, зареєстровані в Україні, ми платимо податки, навіть змогли взяти невеликий кредит в магазині побутової техніки та привезти до Донецька. І акуратно його виплачуємо через інтернет. Між іншим, далеко не всі жителі Харкова, Дніпра або будь-якого іншого міста так ставляться до своїх зобов’язань по кредитах. Діти наші прекрасно знають, громадяни якої вони країни. Паспорти у них українські».

Звичайно, за минулий час донеччани стали і більш категоричними. Наприклад, деякі вважають, що міста були буквально здані в руки бойовикам, а силовики не зробили нічого, щоб протистояти цьому.

«Я дуже добре пам’ятаю 2014 рік. Всі захоплення міліції, прокуратури, СБУ … Опору не було, натовпи неадекватних захоплювали будівлі, забирали там зброю. Чому до силовиків, які спокійно поїхали з міста, претензій немає, а до мирних людей, які опинилися заручниками ситуації, повно? — дивується макіївчанин Юрій Долгов. — Чому нас прирівнюють до окупантів, що понаїхали, чому з чесно заробленими пенсіями у нас такі проблеми, з блокпостами? Буквально кілька днів тому я чув розмову в автобусі: одна жінка іншій розповідала, що її син воював на боці бойовиків, але оформив перепустку і з’їздив на мирну територію, спокійно подав документи на пенсію, на інвалідність … Це нормально? А мирним доводиться з боями отримувати нещасні папірці, щоб отримувати зароблене! І ми в цьому винні? А щоб усім довести, що не винен – треба виїхати? Маячня якась, повна нісенітниця».

У відповідь всім таким питанням від донеччан летить зустрічне запитання: що зробила держава? Чи всі півтора мільйона вимушених переселенців отримали житло, роботу, соціальну допомогу? Чи є взагалі сенс їхати з Донецька, щоб приректи сім’ю на поневіряння по знімних квартирах і постійні виправдання?

«Це не секрет, що в 2014 році, коли поїхали перші біженці, власники квартир, що здаються задрали ціни втричі, а то й уп’ятеро. У Маріуполі за орендовану «однушку» просили 7-10 тисяч гривень. У нас так сусіди виїхали – і повернулися, тому що платити такі гроші просто не могли. А то що до сих пір в оголошеннях «донецьким і луганським не здаємо», – це нормально? Немає містечок для біженців з нормальними умовами життя, на жаль. Ось і залишаються люди в Донецьку – хоча б в своїх квартирах, – каже жителька Любов Сарафьян. — Ми що, проти платити, наприклад, за воду або газ Україні? Не проти, але всі рахунки для оплати закриті з 15-го року. І таких моментів безліч. Я мовчу вже за те, з яким боєм старі забирають свої пенсії, як вмирають в чергах на блокпостах. Але хіба щось зроблено для того, щоб цього не було? Я не бачу!»

Донеччани кажуть — на вільних територіях намагаються спілкуватися з тими, хто їх розуміє. Непоодинокими є розповіді, як прибулих переселенців одягали і взували нові сусіди, як допомагали з житлом, роботою, з продуктами, дитячими садами для малюків.

«Ми залишалися в Донецьку до останнього, але жили в Куйбишевському районі, де було дуже страшно, постійні обстріли. Ми довго вагалися, думали, може, просто переїхати в інший район. Але захворів однорічний син. Нам дуже допомагав фонд Ахметова, який видавав безкоштовно продукти і ліки – взагалі, не тільки нам, а всім, хто потребував, таких було реально багато. Нам довелося виїхати в інший клімат для малюка, в містечко на Західній Україні, і розраховувати тільки на себе. Але як тільки ми приїхали в іншу частину країни, у нас був просто шок. Ми зняли квартиру, і не встигли розпакувати – постукали сусіди. Вони дізналися, що ми переселенці і принесли нам мішок картоплі, кілька десятків яєць, подушки, навіть іграшки дитині. Сказали, що раз ми в біді – вони будуть допомагати, а з Донецька ми або з Житомира – неважливо. Я дуже поважаю всіх, хто нам допомагав і в Донецьку, і на новому місці, і в церкві завжди молюся за їх здоров’я», – розповіла переселенка Софія.

В цілому, донеччани одностайні в думці: їхати з окупації чи ні – особиста справа кожного. «Не можна нікого звинувачувати, і не варто прискіпливо з’ясовувати причини, чому поїхав або не виїхав. Вважати всіх жителів окупованій частині Донбасу сепаратистами-терористами категорично не можна. Зрештою, в тому ж Києві, Полтаві, Івано-Франківську не менше «сепарів» і любителів Путіна. Одне можу сказати: в Донецьку залишилися люди, які щасливо зустрінуть України, коли вона повернеться до нас. Таких людей багато, повірте! Їх любов до своєї країни вже перевірена кров’ю і болем, не треба намагатися зробити їм ще болючіше!» — просить мешканка окупованого Донбасу Анастасія Коваленко.

Нагадаємо, раніше жителі Донецька розповіли, що бидло з Росії остаточно вбиває місто.

Також раніше сайт «Сегодня» повідомляв, що жителі Донецька скаржаться – «бойовики брешуть як дихають»,а підконтрольні сепаратистам телеканали і газети про розповідають про «процвітання республіки» і небачені урожаї зернових.

Читайте также
Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» доставив швидкі та велику партію медобладнання лікарням на передовій
В рамках гуманітарної місії на Донеччину Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надії» забезпечив лікарні прифронтових міст Донеччини апаратами УЗД, апаратом штучної вентиляції легень, підігрівачами інфузійних розчинів, медичними бронежилетами, генераторами, ношами, хірургічними наборами та витратними матеріалами. Допомога була зібрана та передана завдяки співпраці з партнерами, спонсорами та іншими благодійними фондами. «Наша команда лише за останній місяць здійснила […]
Челябінці закликають боротись за незалежність регіону від Москви
На регіональному інформаційному ресурсі м. Челябінськ (http://podhod24.ru/) в день святкування на росії свята «День росії» місцеві патріоти розмістили заклик до місцевого населення створити Уральськунезалежну республіку. На тлі війни росії проти України, фактичного геноциду корінних народів росії путінським режимом, в регіонах рф посилюються боротьба національних меншин за отримання свободи від Москви та створення незалежних і суверенних держав. […]
Штаб Януковича и «пасынок Порошенко»: Чорновил назвал невесту «Да Винчи» «подолигархической шмарой» и получил от народа
Поставили на место Автор: Хвиля Штаб Януковича и «пасынок Порошенко»: Чорновил назвал невесту «Да Винчи» «подолигархической шмарой» и получил от народа В соцсетях вспыхнул новый скандал после того, как политический деятель Тарас Чорновил в нецензурной форме высказался в адрес невесты погибшего «Да Винчи» Алины Михайловой. В свою очередь Михайлова поставила грубияна на место. Об этом […]
Хакери атакували російську фармацевтичну компанію
Протягом усієї війни хакери здійснювали кібератаки проти Росії. Відносно новий хакерський колектив CHO1, який увірвався на сцену з антиросійськими кібератаками приблизно до річниці повномасштабного вторгнення, викрав і оприлюднив 1,5 терабайта даних, які, як стверджують, належать російській фармацевтичній компанії «Уралбіофарм». Як повідомляється на сайті «Уралбіофарм», компанія, яка заснована у 1930 році, покликана «активно просувати серед громадян […]
Хід конем. Як «екс-регіонал» Хомутинник фінансує кремлівського агента Фірташа під час війни
Як відомо, Хомутинник народився у Макіївці (Донецька область) і дуже рано потрапив у політику, ставши колись наймолодшим народним депутатом. У 2003 році був обраний головою молодіжного крила Партії регіонів, пізніше приєднався до основного активу партії. Хомутинник — «регіонал» до мозку кісток. Був в ПР разом із екс-президентом Віктором Януковичем, який працював з РФ і підтримував […]
Програма гуманітарного реагування Mercy Corps в Україні продовжує надавати допомогу, цього разу ДСНС
9 лютого 2023 року Mercy Corps передали ДСНС 51 базовий комплект (генератори потужністю 8.5 кв, зарядні станції, обігрівачі ) для обладнання «Пунктів незламності» в прифронтових областях таких як Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Херсонська, Миколаївська та Київська. «Пункт незламності» має стати для українців місцем безпеки, стабільності тепла та єдності. Загальна вартість обладнання […]