Наприкінці минулого тижня закінчилася каденція посла Угорщини в Україні Ерно Кешкеня, а агреман на призначення нового Будапешт так і не отримав. Принаймні офіційних заяв Києва з цього приводу не було, хоча ім’я наступника вже давно відомо. Це один з найвищих за рангом угорських дипломатів, держсекретар МЗС Іштван Ійдярто. Відповідаючи на питання сайту «Сегодня» на Варшавському форумі з безпеки міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто сказав, що із зустрічі з Павлом Клімкіним зрозумів: Україна видасть агреман, якщо Будапешт змінить назву посади «уповноваженого міністра по Закарпаттю».
Через три місяці скандалів і прохань 29 жовтня Угорщина, нарешті, змінила назву посади, яку займає Іштван Грежа. І, найімовірніше, Київ таки видасть агреман на призначення нового посла Угорщини в Україні. Але це не означає, що «освітній» скандал буде вичерпано, адже Будапешт продовжує блокувати наше співробітництво з НАТО. Експерти кажуть, що Києву варто готуватися до затяжного протистояння з Будапештом. І справа тут вже не тільки і не стільки в захисті Угорщиною своїх громадян, які проживають за кордоном (для Будапешта це один із стовпів його зовнішньої політики), як в інтересі третьої сторони – Росії.
Шампанське і паспорти
У відносинах України та Угорщини чергове затишшя, але, напевно, перед бурею. Рік тому в репортажі з Будапешта сайт «Сегодня» вже писав, як після ухвалення нового закону про освіту на Київ обрушилася хвиля нищівної критики Угорщини. Уряд прем’єра Віктора Орбана (його партії «Фідес» на весняних виборах вдалося взяти конституційну більшість місць в новому складі парламенту і одноосібно сформувати уряд) звинувачує Україну в тому, що закон нібито ущемляє права угорської меншини на Закарпатті. Мовляв, вони більше не можуть здобувати освіту в школі угорською мовою. Відповідь Києва на це абсолютно законна і логічна. «Ми не можемо дозволити створити на Закарпатті закритий анклав, де ніхто не розуміє українську мову. Наша мета – не примусити представників місцевих нацменшин відмовитися від свого громадянства, а допомогти їм усвідомити, що вони живуть не в Угорщині. Для цього ми прагнемо навчити їх української мови, права, історії», – заявив минулого тижня Павло Клімкін під час лекції для студентів Українського католицького університету.
Весь цей час Будапешт грав на нервах Києва, і це ще м’яко сказано. За словами українських дипломатів, на численних переговорах за зачиненими дверима їх угорські візаві переконували, що готові до взаємних компромісів. Але потім на камери знову продовжували звинувачувати Україну у всіх смертних гріхах. Дійшло до того, що Угорщина, як член НАТО, заблокувала співробітництво України з Альянсом. Саме тому на липневому саміті НАТО в Брюсселі засідання Комісії Україна-НАТО так і не відбулося.
На початку серпня «освітній» скандал вийшов на новий рівень. Після виступу Орбана в одному з румунських міст, де він заявив, що не вірить в реалістичність прагнень українців вступити до ЄС і НАТО, в уряді Угорщини створили посаду «уповноваженого міністра по Закарпаттю». В українському МЗС назвали це втручанням у внутрішні справи, оскільки до компетенції уповноваженого ставилася частина суверенної території України, і пригрозили заборонити Іштвану Грежі в’їзд до Україну, якщо назву його посади не змінять. І, напевно, переговори з цього приводу з Угорщиною тривали б ще місяцями, якби не опубліковане «Укрінформом» відео процедури отримання громадянами України угорських паспортів з келихом шампанського і подальшими інструкціями нерозголошення цієї секретної інформації
В офіційній площині Київ і Будапешт обмінялися взаємними висилками консула з Берегова і дипломата з посольства України в Угорщині. А ось в неофіційній, за словами українських дипломатів, з якими спілкувався сайт «Сегодня», в ключових столицях Євросоюзу після перегляду цього відео ніби прозріли, хоча раніше Україна не раз піднімала питання про незаконну роздачу угорських паспортів на Закарпатті. І, напевно, це і змусило Угорщину піти хоч і на маленьку, але все ж на поступку. Результатом двох останніх зустрічей Павла Клімкіна з Петером Сіярто спочатку в Люксембурзі 15 жовтня, а потім у Варшаві 24 жовтня, стало рішення Будапешта змінити назву посади «уповноваженого міністра по Закарпаттю». Минулого понеділка 29 жовтня в офіційному виданні угорського Мін’юсту був опублікований указ віце-прем’єра Жолта Шемьєна, який і змінив посаду Іштвана Грежі.
Тепер він обіймає посаду уповноваженого міністра, відповідального за розвиток співпраці Саболч-Сатмар-Березької та Закарпатської областей, і координацію програми розвитку дитячих навчальних закладів Карпатського басейну. Тепер, судячи з нової назви посади, Іштван Грежа відповідає за співпрацю двох прикордонних регіонів, а не однієї Закарпатської області. Але, варто нагадати, що теперішня назва посади Грежі не така вже й нова. Майже так само вона називалася ще якихось кілька місяців тому, але потім Будапешт, мабуть на зло Києву, вирішив її змінити.
«Ми змінюємо назву позиції. Ви знаєте, якщо це важливо для України, я думаю… дискусія була не по суті. Дискусія йшла про назву. А для нас, якщо чесно, назва не важлива – важлива суть. І я так зрозумів, що якщо ми це зробимо, ми отримаємо агреман на призначення нового посла Угорщини в Україні, який дуже важливий для мене», – розповів сайту «Сегодня» на Варшавському форумі з безпеки Петер Сіярто.
Незабаром Київ, найімовірніше, видасть агреман на призначення нового посла Угорщини в Україні. Також, за словами Павла Клімкіна, в українському МЗС з’явиться посада практично аналогічна посаді Іштвана Грежі в уряді Угорщини. «Ми в нашому Міністерстві зробимо не зовсім відповідну, але посаду, яка буде дуже серйозно опікуватися транскордонним співробітництвом», — розповів сайту «Сегодня» Павло Клімкін після зустрічі зі своїм угорським колегою на Варшавському форумі з безпеки.
Але ключових проблем в двосторонніх відносинах України та Угорщини це не вирішує, і сподіватися на якісь зрушення або компроміси, на думку члена правління ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергія Герасимчука, найближчим часом не доводиться.
«Зрушення передбачають не просто консультації, а якісь урядові рішення або законодавчі ініціативи. На це в передвиборний період в Україні розраховувати не доводиться. Як і не доводиться розраховувати на це з боку Угорщини, тому що у Орбана в парламенті конституційна більшість. Це стосується і питань, за якими, здавалося б, ми вже домовилися. Як, наприклад, щодо відстрочення імплементації ст. 7 закону про освіту до 2023 року. Щодо паспортів і їх роздачі Угорщина чітко дала зрозуміти, що не вважає це порушенням українського законодавства, крім одного факту, що в консульстві в Береговому закликали українців не розповідати про наявність подвійного громадянства», – сказав сайту «Сегодня» Сергій Герасимчук.
Уряд Віктора Орбана вже давно намагається нав’язати Україні ідею подвійного громадянства для представників угорської меншини, які проживають переважно на Закарпатті
«У АТО загинули щонайменше 11 громадян Угорщини. Зараз ми в Україні повинні почати громадську дискусію про можливість бути громадянином декількох країн. Але ми не можемо навіть говорити про подвійне громадянство з Росією під час війни. Ті, у кого є російські паспорти, нехай приготуються їх здавати, все решта – давайте розмовляти. Подвійне громадянство не зможуть мати військові командири, також воно не дає можливості обіймати певні посади», – заявляв Павло Клімкін у Львові.
На зустрічі в Варшаві Сіярто передав Климкіну проект угоди про взаємний захист нацменшин. Деталей про зміст документа сторони наразі не розголошують. В українському МЗС, перш ніж офіційно коментувати це, кажуть, що їм ще потрібно ретельно вивчити документ. Але можна з легкістю припустити, що пункт про подвійне громадянство там напевно присутній.
З іншого боку, нашим дипломатам і політикам варто гарненько задуматися над тим, а не підемо ми в черговий раз на поводу у Угорщини, почавши дискусію про подвійне громадянство для представників угорської меншини? Адже дозволивши одним мати два паспорти, наш північний сусід тут же почне роздмухувати конфлікт на ґрунті ущемлення прав «російськомовних громадян», які теж може бути хотіли б мати подвійне громадянство. За словами екс-депутата угорського парламенту Зузанни Селеній, угорський уряд навмисно роздмухує українське питання для вирішення своїх внутрішніх завдань. Але, на її думку, тут також є інтерес третьої сторони – Росії – з якою у Угорщині останнім часом досить тісні контакти, якщо не сказати дружба.
У вересні під час візиту до Москви і переговорів з Володимиром Путіним Віктор Орбан попросив продовжити «Турецький потік» до Угорщини. А до цього він неодноразово висловлювався за скасування санкцій проти Росії. Європейські експерти, з якими сайт «Сегодня» спілкувався на Варшавському форумі з безпеки, звертають увагу на ще один не менш тривожний момент. Ще в липні колишній радник Трампа Стів Беннон заявив про створення європейського руху «The Movement», яке сприятиме перемозі націоналістичних, праворадикальних та популістських партій на виборах до Європарламенту навесні 2019 року. Беннон вже провів переговори з британським політиком Найджелом Фараджем (який був одним з головних «двигунів» Brexit), Марін Ле Пен у Франції, Маттео Сальвіні в Італії і Віктором Орбаном в Угорщині. Фактів, які б прямо вказували на зв’язок Стіва Беннона з Росією, немає. Але багато американських та європейських ЗМІ проводять паралель з тим, що підтримкою таких же партій і рухів в Європі, крім Беннона, займається і режим Путіна.
