Вже в 2019 р. в Україні повинна пройти повна монетизація субсидій.Уже розроблений поетапний процес, за яким і буде проходити процедура. Правда, і у експертів, і у населення зараз є маса побоювань з цього приводу. Сайт «Сегодня» розповідає, чи варто побоюватися монетизації, як все це пройде і чи вистачить на всіх грошей.
Що відбувається зараз
В Україні процес реформування субсидій все ніяк не закінчиться. Так, правила отримання субсидій продовжують посилюватися, а, наприклад, з 1 травня в Україні значно урізали кількість тих, хто користувався субсидіями. В уряді мотивували нововведення необхідністю позбавити державних компенсацій тих, хто приховує свої доходи. Тоді субсидії втратили люди, які були власниками автомобілів молодше п’яти років, ті, у яких площа квартири перевищує 120 кв. м, а вдома – 200 кв. м, і багато інших. Загалом, через такі зміни субсидій позбувся кожен п’ятий-шостий одержувач.
«Повним ходом використовуються нові майнові критерії, які були затверджені в травні цього року. Які передбачають неможливість отримання субсидії тими, у кого у власності є квартира, площею більше, ніж 120 кв. м, будинок, площею більше 200 кв. м, автомобіль, молодше 5 років, разові покупки на суму понад 50 тис.», — зазначає в коментарі «Сегодня» Андрій Никончук, експерт з питань ЖКГ Українського інституту аналізу та менеджменту.
Але, незабаром в цій сфері вдарить чергове нововведення — масова монетизація. До осені 2019 року в Україні буде проведена стовідсоткова монетизація субсидій, старт якої запланований на 1 січня.
Про це нещодавно заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. За його словами, зараз виплачують зекономлені кошти вже 1,3 млн українських домогосподарств, а в 2019 році ця цифра ще збільшиться.
«Наступний етап – переведення на особові рахунки. Саме туди будемо направляти доплату держави за сплату житлово-комунальних послуг, а вже звідти кошти повинні потрапляти до теплопостачальників та інших надавачів комунальних послуг», – додав прем’єр.
Етапи монетизації субсидій
Монетизацію субсидій повинні провести через те, що така умова є в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. В уряді нещодавно заявили, що відбуватиметься перехід на виплату живих грошей в три етапи, перший з яких розпочнеться 1 січня 2019 р.
Під час першого етапу гроші отримають ті українці, які звернулися за допомогою від держави з новим пакетом документів. На цьому етапі зміни торкнуться близько 100-150 тис. домогосподарств.
Одержувачам допомоги від держави зекономлені на енергоресурсах кошти будуть видаватися «живими грошима».
«Ми ввели таке поняття, як монетизація. Якщо людина заощадила газ (у порівнянні з нормою споживання – ред.), їй повертаються кошти за рахунок того, що вона заощадила. З 1 січня вводиться повна монетизація. Все, що заощадила людина, не буде списано в бюджет. По закінченню сезону вона буде мати можливість зняти зі своєї картки і використовувати так, як вважатиме за потрібне», – передає Укрінформ слова міністра соціальної політики Андрія Реви.
Другий етап стартує з 1 травня наступного року і буде спрямований на ті домогосподарства, яким були призначені субсидії на неопалювальний період 2019 р
Третій, заключний етап, почнеться з жовтня, щоб встигнути до нового опалювального сезону. Саме тоді відбудеться повний перехід на монетизацію субсидій в Україні.
Навіщо потрібно монетизація і чи варто чогось побоюватися
До монетизації субсидій відносяться по-різному. З одного боку — це живі гроші, які людина може витратити на оплату комунальних рахунків, а з іншого — процедура до кінця не врегульована, та й завжди є побоювання, що грошей в бюджеті на виплату субсидій просто не вистачить.
Проте, в уряді вважають, що система нарахування субсидій, яка існувала до цього, роздуває витрати держави і не стимулює заощадливість. Перші монетизовані субсидії у нас почали виплачувати якраз тим, хто зміг заощадити і витратити менше запланованого газу під час опалювального періоду. Правда, поки ніяких законодавчих ініціатив, які б регулювали, куди підуть отримані людьми гроші, в Україні немає.
Економіст Борис Кушнірук в коментарі сайту «Сегодня» розповів, хто в першу чергу програє і виграє від проведення монетизації субсидій, і чи будуть проблеми з нестачею бюджетних коштів.
«Насправді, з браком коштів не буде проблем. Більш того, якщо ми проведемо монетизацію і перейдемо до того, щоб ціна на газ була повністю ринкова, найбільше від цього виграють саме малозабезпечені верстви населення, оскільки вони зможуть отримати більше живих коштів.
Що буде відбуватися, якщо ми весь цей газовий ресурс, який у нас видобувається, будемо продавати на ринку? Хто в цьому випадку в програші? По-перше, облгази, тому що вони втрачають можливість заробляти на різних підприємствах. Крім того, в цьому випадку, потрібно, і щоб була можливість конкуренції для продажу газу населення. У цьому випадку рентабельність продажів газу населенню також скоротиться. Також програють ті, хто багато споживає, тому що їм доведеться платити більше. Але, як правило, це більш заможні сім’ї. Для них це буде неприємно, але не критично», – зазначив економіст.
Він також додає, що монетизація пільг суттєво вплине на зростання добробуту малозабезпечених верств населення.
«Виграють маленькі домогосподарства і взагалі незаможні родини. В тому числі, до національного багатства зможуть отримати доступ домогосподарства, які газ взагалі не споживають. Вони зможуть отримати право на те, щоб їм давали певну компенсацію на витрати на пальне, яке може бути в різній формі», — додав Кушнірук.
Нещодавно на круглому столі на тему «Житлові субсидії: на шляху до монетизації» незалежний експерт з питань енергозбереження Святослав Павлюк зазначив, що монетизація змушує споживача змінювати свою поведінку і стимулює економію енергоресурсів.
«Держава повинна дати можливість домогосподарствам використовувати заощаджені гроші на модернізацію житла заради кращого енергозбереження. Також необхідно доносити до споживачів, що субсидії будуть видаватися не вічно, а обсяги виплат будуть скорочуватися. Тому критично важливо вкладати гроші в модернізацію житла», — пояснив експерт.
У свою чергу, Ольга Піщуліна, експерт з питань соціальної підтримки населення Центру Разумкова, звернула увагу, що в західних країнах субсидії отримує лише близько 2-5% населення, тоді як в Україні ця цифра сягає майже 50%.
Вона також додала, що монетизацію субсидій назвати однозначно позитивною можна, тому що не всі елементи механізму продумані досить добре.
Так, одна з проблем – можливий брак грошей для виплат субсидій. Правда, в уряді налаштовані досить оптимістично. За інформацією прес-служби Кабміну, на 2019 року в проект держбюджету закладено 55 млрд грн для виплат субсидій для населення. Володимир Гройсман пояснив, що в цьому році кількість домогосподарств, які отримують субсидію, склала 6,9 млн. У наступному році цей показник залишиться, за прогнозами, в таких же межах. І вимушене підвищення ціни на газ, а значить, тепло і воду, не позначиться на величині оплати за комунальні послуги для тих, хто має субсидію.
«Свою частинку сім’я як платила, так і буде платити. Решту заплатить держава», – сказав Гройсман.
