1. «Мова» не допомогла – Порошенко втрачає позиції на Заході і в Центрі.
На цьогорічних виборах штаб Петра Порошенка робив ставку саме на західні та центральні регіони України. Ключове гасло чинного президента «Армія, мова, віра» розраховане саме на патріотичного прозахідного виборця, якому чужі будь-які проросійські ідеї.
За попередніми підрахунками, чинний президент здобуває перемогу лише у двох областях: на Тернопільщині та Львівщині.
Юлія Тимошенко веде лише у Івано-Франківській області.
Загалом художній керівник студії «Квартал 95» перемагає у всіх регіонах, крім Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, а також Луганської і Донецької областей, де лідирує Юрій Бойко.
2. Низька явка на заході України – виклик для Порошенка.
У середньому в західних областях, у яких Петро Порошенко мав найбільшу підтримку, явка впала у порівнянні з виборами 2014 року на 7%.
Якщо взяти окремо три галицькі області, то ситуація ще більш критична: у Львівській явка впала на 9,28%, у Тернопільській – на 10,52%, в Івано-Франківській – на 11,99%.
У цифрах це означає, що до дільниць не дійшли близько 300-350 тисяч виборців. Це майже 2 відсотки виборців.
Ця ситуація тим страшніша для чинного президента, що у другому турі, якщо він туди потрапить, кожен голос у боротьбі із Зеленським буде на вагу золота.
3. Армія проголосувала несподівано.
Для військових, які несуть службу у зоні проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі, було створено 79 спеціальних дільниць. Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив дані голосування на 73 із цих СВД.
Виявилось, що бійці ООС, голосуючи за головнокомандувача, віддали свої голоси майже порівну за чинного президента Порошенка та коміка Зеленського: 11,6 тисячі голосів за Петра Олексійовича проти 11,3 тисячі за Володимира Олександровича.
4. Розрив між Зеленським і Порошенком має шанси увійти в історію. Зараз відрив між ними коливається на рівні 14%.
До цих виборів в Україні дві президентські кампанії закінчувались у першому турі:
- У 1991 році Леонід Кравчук виграв у В’ячеслава Чорновола (61,59% на 23,27%).
- У 2014-му Петро Порошенко впевнено виграв у Тимошенко (54,7% на 12,81%).
Чотири президентських кампанії доходили до другого туру:
- у 1994 році після першого туру розрив між переможцем Кравчуком та Леонідом Кучмою, який посів друге місце, складав 7,19% (Кравчук – 38,36%, Кучма – 31,17%). До речі, це був єдиний раз в історії, коли у підсумку вибори виграв той, хто програв перший тур.
- у 1999 році після першого туру розрив між першим і другим місцем складав на той час рекордні 14,25% (Кучма – 39,46%, Петро Симоненко – 22,24%);
- у 2004 році після першого туру між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем розрив склав найменший в історії показник – 0,64% (39,9% у Ющенка проти 39,26% у Януковича);
- у 2010 році після першого туру розрив між двома першими місцями склав 10,27% (Віктор Янукович отримав тоді 35,32%, Юлія Тимошенко – 25,05%).
5. Смешко дихає у спину Гриценку.
Ігор Смешко – ледь не феномен цьогорічних виборів, у якого найбільші перетікання голосів із Анатолієм Гриценком. Ще півроку тому мало хто згадував про існування керівника СБУ часів Кучми.
Упродовж виборчої кампанії на всіх можливих майданчиках його піарив журналіст Дмитро Гордон, якого регулярно запрошують у студії телеканалів 112 та NewsOne. Обидва канали належать близькому соратнику Віктора Медведчука, нардепу Тарасу Козаку.
У березні соціологічні дослідження пророкували Смешку приблизно 2,5% підтримки. Однак, за попередніми підрахунками, за нього проголосували вдвічі більше виборців, ніж очікувалося – 5,97%.
У результаті за Анатолія Гриценка проголосували 7%.
6. Петро Порошенко впевнено виграв… за кордоном.
На закордонних виборчих дільницях чинний президент здобуває перемогу – його підтримали близько 40 відсотків українців, що проживають у 53 країнах.
Найбільше чинного президента люблять українці (майже 60% підтримки) в Австралії, Ірландії, Нідерландах, Норвегії, Таїланді, США та Швейцарії.
Другим йде Володимир Зеленський, він лідирує у 17 країнах: Грузії, Киргизстані, Латвії, Білорусі, Вірменії, Туркменістані, Польщі, Сербії, Словаччині, Чехії та Угорщині, а також у Республіці Конго, Королівстві Йордан, Катарі, Перу, Бразилії та Кубі.
Натомість в Естонії та Молдові більшість українців підтримали Юрія Бойка.
Юлія Тимошенко не виграла на жодній закордонній дільниці.
У першому турі цього року на закордонних виборчих дільницях проголосували ледве більше 53 тисяч українців. На 20 тисяч менше, ніж у 2014 році (73 тис).
7. Юлія Тимошенко впевнено виграла… у Качанівській колонії.
Саме там її утримував режим Віктора Януковича. З 271 виборця, які взяли участь у голосуванні, Тимошенко підтримали 110 осіб, Зеленського – 68, Порошенка – 20.
8. В Антарктиді не знайшлося жодного прихильника Юлії Тимошенко.
Українські полярники віддали перевагу Петру Порошенку – 19 голосів. Серед лідерів також Володимир Зеленський з 5 голосами та Анатолій Гриценко з 3 голосами. Ігор Шевченко та Руслан Кошулинський отримали по 2 голоси.
9. Вінниччина – за Зеленського, Бессарабія – за Бойка.
На Вінниччині, яка вважається базовим для Петра Порошенка регіоном, чинний президент поступається Володимиру Зеленському 2-3 відсотками, отримуючи більшість голосів лише на 2 з 8 округів в області.
Ще більші проблеми Петра Олексійовича спіткали на рідній Бессарабії. У місті Болграді Одеської області, де народився Порошенко, за нього проголосувало менше 5% виборців.
Лідером виявився Юрій Бойко, який отримав підтримку понад половини виборців як у Болграді, так і в інших населених пунктах півдня Одеської області.
Дніпропетровська область, яка є малою батьківщиною для Володимира Зеленського і Юлії Тимошенко, майже половину голосів віддала за переможця першого туру.
Причому рідний для Зеленського Кривий Ріг не вибивається за середні показники його підтримки, а от в рідному для Тимошенко Дніпрі їй віддали голоси менше 10% виборців.
10. Більше 28 500 осіб змарнували свої голоси.
Стільки людей проголосували за кандидатів, які знялися з виборів, але залишились у бюлетені.
Зокрема, за лідера соціалістів Олександра Мороза проголосувало майже 11 500 осіб (0,07%), а за Сергія Таруту – більше 17 тисяч (0,1%).
А ще 2,5 тисячі людей проголосували за Романа Насірова.
Українська правда
