Як передає Сьогодні, після прямої російської військової агресії проти українських ВМС у Чорному морі минуло два тижні, а єдиної жорсткої позиції Заходу, навіть жодної конкретної дії, ми так і не побачили. Оцінюючи останні заяви європейських і американських лідерів можна з упевненістю сказати, що двигуном такої жорсткої відповіді Росії є саме Сполучені Штати. За інформацією CNN, Вашингтон розглядає можливість відправки військового корабля в Чорне море, закликаючи ЄС відмовитися від «Північного потоку-2», заблокувати кораблі, які заходять до Криму або російських портів на Азові, а також посилити антиросійські санкції в цілому. Але російська військова агресія в Чорному морі, схоже, ще більше розколола і без того «хиткий» Євросоюз. Там не просто немає єдиної думки щодо посилення санкцій проти Москви за вже неприкриту військову агресію проти України на морі, але і звучать пропозиції про послаблення санкцій
Друзі Путіна в Європі
Сьогодні на засіданні в Брюсселі міністри закордонних справ країн-членів ЄС, куди запрошений і Павло Клімкін, обговорять «останні події в Україні». Саме таке формулювання записане в порядку денному зустрічі на сайті Ради ЄС.
Хоча ні для кого не секрет, що йтиметься про російську військову агресію в Чорному морі 25 листопада. Від своїх європейських партнерів ми очікуємо жорстких і рішучих дій щодо Росії, в тому числі і ухвалення додаткового, так званого «азовського пакету» санкцій. Але у відповідь ось уже як два тижні ми чуємо заяви про необхідність вирішення «чергового витка протистояння дипломатичним шляхом».
«На даний момент, я вважаю, буде неправильно говорити про нові санкції, тому що докладаються зусилля знизити напруженість. Я не бачу консенсусу в ЄС для нових санкцій», – ззаявив міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас у п’ятницю, перебуваючи з візитом в Португалії.
Його австрійська колега Карін Кнайсль також в п’ятницю на полях щорічної конференції Східного партнерства у Відні, відповідаючи на питання кореспондента сайту «Сегодня», і зовсім сказала, що «потрібно ще з’ясувати всі елементи того, хто, як і коли що зробив (в Чорному морі 25 листопада – Авт.)». На наше уточнююче запитання про додаткові санкції проти Росії, і чи підтримає таке рішення Австрія, Карін Кнайсль уникла відповіді: «Через 48 годин після події (після агресії РФ в Чорному морі – Авт.) я сказала, що все ще потрібно прояснити. Як ви знаєте, такі рішення в ЄС ухвалюються консенсусом серед 28 країн-членів. Тому, тут вирішуватиме не тільки одна Австрія».
На міністерській конференції ОБСЄ в Мілані минулого тижня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто став єдиним серед своїх європейських колег, який у своїй вступній промові про російську військову агресію в Чорному морі не сказав жодного слова. На двосторонній зустрічі з Сийярто, там же в Мілані, Клімкін закликав Будапешт приєднатися до дій міжнародного співтовариства щодо стримування російського агресора.
Але ми ж прекрасно бачимо і розуміємо, яку політику щодо Росії на сьогоднішній день проводить Угорщина.
В інтерв’ю італійському виданню Corriere Della Sera Петро Порошенко заявив, що «ті, хто в Європі сліпо фліртує і танцює з Путіним (міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль влітку у себе на весіллі танцювала з Володимиром Путіним, який там був спеціально запрошеним гостем – Авт. ) служать тільки для того, щоб спровокувати нову атаку на порядок, свободу і фундаментальні цінності європейської демократії».
Єдиним фронтом на захист України стали Польща, Литва, Латвія і Естонія. Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч на міністерській зустрічі ОБСЄ в Мілані прямо звинуватив російські ВМС в нападі на українські військові кораблі. «Тепер Росія не може говорити, що вона не є стороною конфлікту. Тепер вони не можуть сховатися за якимись «зеленими чоловічками». Пояснення Росії, що вона повинна захищати критично важливий об’єкт інфраструктури, а саме незаконно побудований міст до незаконно анексуваного Криму, – це несерйозно», – заявив Яцек Чапутовіч.
А офіційний Вільнюс першим ввів персональні санкції проти відповідальних за військову агресію в Чорному морі росіян, заборонивши їм в’їзд і ведення економічної діяльності в Литві. «Ми ввели національні санкції проти 20 російських осіб, які особисто брали участь в цих військових діях проти службовців ВМС України, а також їх керівників і командирів. Це також є безпосереднім закликом до решти (країнам-членам ЄС – Авт.), які також поділяють думку про такі заходи (введення санкцій – Авт.) – я знаю про це», – заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс в п’ятницю під час візиту до України.
Доля нових санкцій, як і продовження вже наявних, вирішуватиметься на засіданні Ради ЄС у Брюсселі 13-14 грудня. Сьогоднішню ж зустріч на рівні міністрів закордонних справ можна вважати підготовчою. Але і без попередніх обговорень та обмінів думками очевидно, що новий «азовський пакет» санкцій Євросоюзу навряд чи затвердить. Максимум, на що можуть погодитися лідери ЄС, так це на персональні санкції.
Азовська криза в черговий раз розколола Європейський союз мінімум на три табори: відвертих симпатиків і противників Кремля, а також тих, хто просто пливе за течією. В принципі, нічого нового ми не побачили, за винятком того, що відбувається все це на п’ятий рік війни Росії проти України. За цей час нерішучий Євросоюз мав вже визначитися, що для нього важливіше: принципи ліберального демократичного порядку, на яких, власне, і будувався ЄС, або банальна дружба заради грошей з Росією. Але прямо тактовні європейські політики і дипломати цього ніколи не скажуть, продовжуючи гру на три табори. А українські політики з так званої опозиції, роз’їжджаючи по Америці та країнах Євросоюзу, і критикуючи введений в Україні військовий стан, мовляв, президент все це зробив тільки заради передвиборного піару, лише підсилюють розкол всередині і без того неєдиного Заходу.
В одному зі своїх останніх блогів директор Центру «Нова Європа» Олена Гетьманчук вірно підмітила, що головним програшем після майже п’яти років безчинств з боку Путіна є те, що в ЄС правлять політичні сили, представники яких на зустрічах з українськими чиновниками відкрито заявляють: «Ми – проросійська партія». «Дружба з Путіним не є проказою. Вона до цих пір залишається для багатьох предметом гордості», – пише Олена Гетьманчук
Тож чи відповідатиме Росія хоча б за щось?
Єдина виразне пропозиція, яка пролунала від Німеччини – країни-учасниці Нормандського формату, – розширити мандат моніторингової ОБСЄ на Азовське море і Керченську протоку. Але Росія його тут же відкинула, назвавши ідею безперспективною. На думку голови російського МЗС Сергія Лаврова, ОБСЄ має конкретний мандат, який поширюється на всю сухопутну території України. «Ніяких спостережень, ніяких посередників ні в Азовському морі, ні в Керченській протоці не потрібно», – вважає Лавров.
А через те, що всі рішення в ОБСЄ, куди входить і Росія, ухвалюються консенсусом, не складно припустити, хто заблокує ідею розширення мандата моніторингової місії.
Більш рішучу позицію займають Сполучені Штати. Варто нагадати, що саме через агресію ФСБ РФ поблизу Керченської протоки Дональд Трамп скасував переговори з Володимиром Путіним на саміті G20 в Аргентині. Правда, і тут не все було так однозначно. Весь світ стежив за «твітами» Трампа, коли він спочатку підтвердив зустріч з Путіним, потім відклав, поки Росія не відпустить 24 українських військовополонених моряка і три захоплених корабля, але, врешті-решт, все ж поговорив з президентом РФ в Буенос-Айресі, як люблять говорити російські, «на ногах».
На міністерській зустрічі ОБСЄ в Мілані голова американської делегації Веcc Мітчел дорікнув деяким європейським політикам, які висувають претензії за те, що сталося 25 листопада, обом сторонам (як це зробили Словаччина і, наприклад, Австрія – Авт.). «Росія звинуватила українських моряків в незаконному перетині кордону РФ. Це звинувачення вражає, адже Крим – це Україна. По суті РФ звинувачує українських моряків в перетині українського кордону. Україна навіть не відкривала вогонь. Це не та ситуація, коли можна звинувачувати дві сторони. Винна одна сторона, і це – Росія», – заявив Весс Мітчел.
Майже відразу після прямої військової агресії Росії в Чорному морі в Держдепі заявили, що для ЄС інцидент в районі Керченської протоки має бути достатньою причиною для відмови від «Північного потоку-2». Також CNN з посиланням на офіційні особи повідомив, що Вашингтон розглядає можливість відправки свого військового корабля в Чорне море. На що відразу ж відреагувала Москва, сказавши, що американським військовим кораблям в Чорному морі робити нічого.
«Американська військова присутність може лише посилити, і точно підсилить, напруженість в регіоні, навіть з урахуванням того, що носить лише символічний характер. Формально ніяких перешкод для заходу американських судів у Чорне море немає, якщо порядок буде дотриманий. Кораблі нечорноморських держав в мирний час можуть перебувати в Чорному морі не більше 21 дня. Але військовим кораблям США нічого робити в Чорному морі ні 21 день, ні менше», – заявив голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов.
Так що ж залишається? Чим Захід може відповісти Росії на її вже неприкриту військову агресію проти України в Чорному морі 25 листопада? Спадкоємиця канцлера Німеччини Ангели Меркель на посаді голови ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер (в п’ятницю на з’їзді ХДС в Гамбурзі за неї проголосувала більшість делегатів; до цього Карренбауер була прем’єр-міністром німецької землі Саар, а останній рік обіймала посаду генерального секретаря ХДС) запропонувала блокувати прохід російських судів в порти ЄС і США. У Держдепі її ідею підтримали. «Це – та ідея, яку західним державам слід обговорити», – заявив заступник помічника держсекретаря США Джордж Кент.
Правда, варто нагадати, що Аннегрет Крамп-Карренбауер в понеділок також заявила, що «відмовитися від «Північного потоку-2″ було б занадто радикальним кроком, але Берлін міг би зменшити обсяги газу, що поставляється» по цьому трубопроводу. Хоча Хайко Маас про «Північний потік-2» висловився куди цікавіше. Міністр закордонних справ Німеччини заявив, що участь Берліна в цьому російському проекті «допомагає відстоювати інтереси України».
За словами колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, російська атака на українські кораблі 25 листопада стала свого роду тестом не тільки для України, щоб перевірити нашу реакцію, але і для Заходу – як він відповість. І Захід з тріском провалив цей тест. За словами Пайфера, США і Євросоюзу потрібно терміново посилювати санкції проти Росії. В хід, за словами американського експерта, може піти пропозиція наступниці Меркель блокувати прохід російських судів в порти ЄС і США, як і прохід американських і європейських судів в російські порти в Азовському і Чорному мор. Санкціонувати, на думку Стівена Пайфера, можна і цільові російські державні банки і напівдержавні компанії, заморозивши будівництво «Північного потоку-2».
«Якщо Захід не вдаватиметься до жодних дій, він повинен бути готовим до того, що Москва розглядатиме Азовське море, як віртуальне російське озеро. В такому випадку варто замислитись, які ще кроки зробить підбадьорена Москва в свєму конфлікті з Україною і гібриднійї кампанії проти Заходу» , – пише в своїй статті «Битва за Азов: раунд перший на користь Росії» Стівен Пайфер» Стивен Пайфер.
Українські експерти вже давно говорять, що будівництво моста через Керченську протоку стало приводом для розширення Кремлем переліку завдань не тільки для Чорноморського флоту, а й Повітряно-космічних сил, Росгвардіі, ФСБ, і розвідувальних організацій РФ. Тобто, тепер будь-яку свою військову активність в Чорному і Азовському морях Росія зможе прикрити «необхідністю» захисту стратегічно важливою морської інфраструктури. Те ж саме стосується «Північного потоку-2» в Балтійському морі, і «Турецького потоку» в Чорному морі. Тому, за словами президента Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайла Гончара, Німеччині потрібно відмовитися від «Північного потоку-2», щоб не надати Росії взяти під контроль ще й Балтійське море.
