Днями з’явилися нові дані Реєстру звичайних озброєнь ООН про експорт та імпорт Україною зброї 2018 року. Дані Реєстру вказують на те, що наша країна продовжує скорочувати експорт своїх озброєнь до інших країн. До цифр придивилися журналісти «Сьогодні».
Торгувати стали менше
Реєстр звичайних озброєнь ООН був створений 1991 року спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Він передбачає добровільне отримання від урядів інформації про імпорт та експорт військових кораблів, танків, бойових броньованих машин, літаків і вертольотів, артилерійських систем великого калібру, ракет і пускових установок, включаючи переносні зенітно-ракетні комплекси. Крім того, в Реєстрі можуть відображатися і дані про експорт та імпорт стрілецької зброї. Рішення про занесення до Реєстру «стрілковки» було прийнято 2003 року.
Як зазначають в ООН, міжнародна звітність про експорт та імпорт озброєнь повинна сприяти зміцненню довіри і безпеки між державами, а також сигналізувати про «надмірне або дестабілізуюче накопичення озброєнь» в світі. Україна вносить свої дані до Реєстру практично з самого початку – з 1992 року.
Сайт Реєстру опублікував свіжий звіт нашої країни за 2018 рік. Помітно, що ми продовжили скорочувати поставки зброї до інших держав. Наприклад, якщо 2017 року Україна направила 16 танків БМ «Оплот» і 4 бойові броньовані машини до Таїланду, то 2018 року ця кількість зменшилася до 13 і двох відповідно.
Поставки «Оплотів» пов’язані з реалізацією контракту, укладеного ще 2011-го. Тоді до 2014 року Україна взяла на себе зобов’язання направити до Таїланду 49 танків, а також двоє броньованих ремонтних евакуаційних машин «Атлет». Однак терміни виконання були зірвані через початок війни в Україні. У підсумку остання партія машин приїхала замовнику тільки в липні 2018 року. Про якісь нові танкові контракти, укладені нашою країною, на сьогодні інформації наразі немає.
Поставки інших видів зброї за кордон також виглядають не занадто масовими. Серед наших клієнтів числяться Казахстан і Алжир, куди ми направили 6 і 9 одиниць авіаційних ракет Р-27. Крім того, до Польщі пішло 92 українських некерованих снаряди РС-80.
Традиційно великим покупцем є США. Щоправда, американці цікавляться переважно стрілецькою зброєю. Так, 2018 року до США з України виїхали 3200 гвинтівок і карабінів, 1868 одиниць пістолетів-кулеметів і 177 великокаліберних кулеметів. Але навіть ця кількість істотно менше показників 2017 року, коли, за даними Регістру, в США Україною було продано понад 15 тисяч пістолетів-кулеметів і ще 2000 вирушили до Узбекистануменьше показателей 2017 года, когда, по данным Регистра, в США Украиной было продано более 15 тысяч пистолетов-пулеметов и еще 2000 отправились в Узбекистан.
Експорт
Зовсім нещодавно ми продавали за кордон набагато більше зброї. Продавали ми сотні БРДМ-2 і навіть авіацію. Як раніше повідомляла інформаційно-консалтингова компанія Defense Express, 2017 року наша країна могла виручити близько 600 млн доларів від реалізації контрактів і сервісних послуг за кордоном. А ось до початку війни пік експорту озброєнь у нас одного разу досяг 1,8 млрд доларів.
Причини поступового скорочення експорту ясні. По-перше, у зв’язку з бойовими діями на Донбасі ми самі потребуємо зброї, а по-друге, всі ці поставки є старі радянські запаси, які вже добігають кінця.
«Зараз єдина експортна позиція – це протитанкові ракетні комплекси розробки КБ «Луч». Стосовно ж стрілецької зброї, яка активно поставляється до США, то її покупцями є приватні особи, і великого впливу на загальний обсяг експорту ці поставки не надають», – говорить «Сьогодні» військовий експерт Михайло Жирохов.
Великим покупцем українських ПТРК, до речі, є Саудівська Аравія, куди минулого року були спрямовані 950 пускових установок протитанкових ракет і боєприпасів до них. 2019-го Саудівська Аравія продовжила закупівлю ПТРК в Україні. За даними Defense Express, саудівці вже отримали 140 новеньких ПТРК «Скіф» і «Корсар», а також 840 керованих ракет до них.
Експерти кажуть, що наразі зростання експорту немає.
«Переважно вітчизняні підприємства зайняті виконанням державного оборонного замовлення, великих контрактів мало, є лише поодинокі поставки. З одного боку, це добре, що у наших підприємств багато роботи, але з іншого боку, – погано, тому що експорт – це валютна виручка, яка дозволяє нашій оборонці розвиватися», – пояснив Жирохов.
Корабельна артилерія з Польщі
Куди цікавіше виглядає наш імпорт. Так, 2018 року ми купили в США 616 револьверів і пістолетів, 121 гвинтівку і карабін, а також 177 штурмових гвинтівок. З’ясувати, що це за гвинтівки і пістолети, наразі не представляється можливим, оскільки США ще не направили свої дані до Регістру.
Також з Чехії до нас прибули 177 важких кулеметів і 40 артилерійських систем великого калібру. Йдеться про 122-мм самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика». За інформацією Михайла Жирохова, як мінімум 33 такі гаубиці прибули до України ще наприкінці червня 2018 року.
Крім цього, Україна імпортувала 9 багатоцільових тягачів МТ-ЛБ з Чехії і 50 БПМ-1 – з Кіпру. Мабуть, саме ці БМП стали об’єктом скандального розслідування, проведеного одним з українських видань. Журналісти стверджують, що кіпрська компанія перед тим, як продати БМП-1 в Україні, купувала їх у чеської фірми. Через цей кругообіг Міноборони нібито переплачувало понад 22,7 тис доларів. за кожну машину. За інформацією видання, передбачалося купити таким чином мінімум 30 машин.
І, нарешті, 2018 року з Польщі до України було поставлено 100 одиниць ручних підствольних і станкових гранатометів, а також дві 76-мм скорострільні корабельні артилерійські установки АК-176М, призначені для установки на кораблі малої водотоннажності, а також – на катери.
На цих артустановках слід зупинитися окремо. Вони були прийняті на озброєння ще за часів СРСР, і в Україні зараз не виробляються – їх випускають російські підприємства. Однією з таких артустановок зараз озброєний ракетний катер ВМС «Прилуки» та корабель Морської охорони Держприкордонслужби «Григорій Куроп’ятников». Цими ж артсистемами озброювалися військові кораблі країн Варшавського договору.
На думку Михайла Жирохова, зараз АК-176М можуть закуповуватися для того, щоб поставити їх на американські катери типу Islands, які прибудуть до України без штатного американського озброєння. Нещодавно ці катери отримали українські назви – Слов’янськ і Старобільськ.
Другий варіант – це установка АК-176м на ракетні катери типу «Лань», які нам ще належить побудувати. Ця артилерійська гармата передбачена як частина штатного озброєння «Ланей». Однак передбачити, коли «Лані» з’являться в розпорядженні українського флоту, наразі неможливо, тому що це безпосередньо пов’язується із завершенням випробувань і постановкою на озброєння протикорабельних ракет «Нептун».
