Влада хоче ввести примусову накопичувальну пенсійну систему другого рівня. Експерти пояснили, з якими дуже неприємними моментами доведеться зіткнутися українцям, крім розрекламованих плюсів, пише Рoliteka.
Традиційно головною перевагою нової системи є той факт, що громадянин сам заробляє собі на пенсію, та самостійно розпоряджається накопиченими коштами. По досягненню відповідного віку пенсіонер подає заяву в ПФ і оформляє виплати в трьох варіантах: довічно, на певний термін (але не менше, ніж на 15 років), або просто забирає разовою виплатою. При цьому він паралельно буде отримувати соціальну пенсію в звичайному порядку.
Розмір виплат індивідуальний і залежить від накопиченої суми. Її можна заповідати або розділити між спадкоємцями. Останні зможуть забрати заповідану пенсію відразу грошима або внести її на свій накопичувальний рахунок. У разі важкого захворювання або інвалідності українець зможе зняти свої заощадження достроково, а якщо подібний діагноз поставлять члену його родини – пенсіонер зможе оформити на нього 50% накопичень.
До 100% своїх пенсійних заощаджень можна забрати і в тому випадку, якщо виїжджаєш в іншу країну на постійне місце проживання. Втім, юристи звертають увагу на двозначність цього положення.
Вони звертають увагу на той факт, що досить абстрактним в даному переліку розміру пенсійних виплат є слово “до”. Законопроект не розшифровує, що необхідно зробити, щоб отримати бажані 100% пенсійних коштів. Як і не вказує мінімальний розмір виплати по тому або іншому випадку.
Але набагато більший недолік, на думку експертів, полягає в іншому – заплатити за майбутні плюшки доведеться вже зараз. Щомісяця на початковому етапі українець повинен буде відраховувати 2% своїх доходів. При цьому якщо за рік середньомісячний оклад збільшиться на 5% і більше, ставка відрахування виросте на 1%. І так до тих пір, поки не досягне граничних 15%. І це не рахуючи відрахувань по ЄСВ, які сплачуються зараз на соціальну пенсію.
Що важливо, уникнути виплат не зможуть навіть ті, хто покаже державі нульовий дохід.
Так, фізособи-підприємці, фермери і самозайняті особи самостійно здійснюють обчислення та сплату внеску не рідше одного разу на квартал. Граничний термін самостійної сплати становить 20 календарних днів з дня закінчення кварталу. Якщо ними не отримано дохід в звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, а також для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, розмір внеску в розрахунку за місяць визначається в розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного року.