У багатьох будинках опалення ще немає, а контролювати його якість вже пообіцяли в Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг. Але йдеться не про інспекторів, які ходитимуть по квартирах і мацатимуть батареї. У чиновників схема одна – раз на рік збирати звіти. Про безперервність теплопостачання, або про якість теплоносія, передає сайт «Сегодня» .
Але все це не матиме сенсу, якщо українці самі не контролюватимуть, скільки тепла отримали, і скаржитимуться на погане якість, адже опалення на сьогодні – вже розкіш.
На вулиці потеплішало. А батареї – досі гарячі. У квартирі – спека. Дихати нічим. Доводиться відкривати вікна. А наступного місяця – прийдуть платіжки. З величезними сумами. За тепло, яке було не потрібно.
Така проблема звична для багатьох українців.
А ось для більшості жителів країн ЄС – все це здалося б повним абсурдом. Адже там у жителів старих будинків на радіаторах є спеціальні прилади. Вони вимірюють, скільки тепла спожито. І є регулятори.
Ці прилади називаються розподільники. Вони вже давно впроваджені в більшості країн ЄС. А ось в Україні їх дозволили використовувати тільки зараз. Уряд прийняв відповідні постанови.
І процес уже пішов. Столична багатоповерхівка – стала першим в Україні житловим будинком, де у жителів з’являться розподільники. Саме зараз ці прилади встановлюють на радіаторах в квартирах.
Прилад необхідно встановити на кожну батарею. Якщо це, наприклад, двокімнатна квартира, розподільників необхідно три – в обох кімнатах і на кухні. Монтаж цього обладнання займає хвилин сорок. Звісно, кожен житель для цього повинен впустити робочих до себе додому.
Після того, як розподільник з’явиться на батареї, впускати до себе до квартири більше нікого не треба. Показники цей прилад передаватиме дистанційно. Всередині є антена і радіоприймач. І батарейка, яка працює близько десяти років. І, звісно ж, на розподільнику є термодатчики.
Один датчик вимірює температуру радіатора, другий датчик вимірює температуру в приміщенні.
Співробітники компанії з обслуговування приїжджатимуть до кожного будинку зі спеціальним приймачем – і збиратимуть показники з кожної квартири.
Якщо ж будинок великий, багато поверхів, і сигнал приймача не досягає кожного розподільника – треба зайти до під’їзду і просто пройтися сходами.
Мешканці будинку, де встановлені розподільники, платитимуть за опалення не за квадратними метрами, як зараз, а залежно від кількості тепла, яке вони насправді спожили. І це може стати своєрідною революцією – в свідомості людей. Тепло – перетворюється на гроші. З’являється стимул його економити.
Щоб економити – навіть без шкоди для власного комфорту – можна опалювати тільки ту кімнату, де перебуваєте, а в інших – радіатори поставити на мінімум. Можна встановлювати опалення на мінімум, коли вдома нікого немає. А ще – трохи зменшувати подачу тепла на ніч.
Ігор Вішталюк живе в панельній багатоповерхівці. І вже давно домагається щоб у нього був індивідуальний облік тепла. І можливість його регулювати.
Після того, як уряд схвалив постанову про розподільники, Ігор Олександрович почав переконувати своїх сусідів по будинку – давайте встановимо у себе в квартирах ці прилади. Ходить по квартирах у всіх під’їздах.
Найважче переконати людей, які мають субсидію. Але каже – більшість людей в будинку – за встановлення розподільників.
Відповідно до закону – розподільники повинні бути встановлені не менше, ніж в половині квартир в будинку. І це, напевно, найбільша перешкода. Жителям потрібно зібратися, домовитися між собою. Потрібно, щоб серед них знайшлися люди, які зможуть все це організувати. І, дуже ймовірно, будуть і мешканці, які категорично проти таких приладів. Адже нововведення заважатиме їм красти тепло у інших.
Наприклад, сусід зробив собі великий балкон. За склом і шторами не видно – що там всередині. Але дуже ймовірно, житель такої квартири просто зніс перегородку між балконом і кімнатою. Старий радіатор – демонтував. А замість нього – вже на балконі – встановив значно більше.
Великий радіатор споживає більше тепла. Хоча сусідові – байдуже – він же платить за опалення за квадратними метрами. Тому суми в його платіжках – не зростуть. Ось тільки через нього – більше тепла буде споживати вже весь будинок. І за все це – рівномірно платитимуть всі жителі багатоповерхівки. Фактично – такий хитрий сусід паразитує за рахунок інших. Ось чому він буде проти встановлення розподільників.
І все ж згода всіх не потрібно. Мінімум – 50 відсотків квартир. Але для того, щоб показники розподільників були точнішими, краще, щоб такі прилади стояли у 70-ти і більше відсотків жителів. Тоді мешканці платитимуть тільки за спожите тепло. А хитрі сусіди з їх великими радіаторами – вже не зможуть обігріватися за чужий рахунок.
І чи не головне запитання – скільки коштуватимуть розподільники? Вартість одного – починається від семиста гривень і більше. А таких приладів треба кілька. Ще додати вартість регуляторів. Плюс різні монтажні роботи. Виходить, що власникам однієї квартири треба буде заплатити шість-сім тисяч гривень. Але – витрати можна зменшити в рази.
Держава пропонує різноманітні програми, які компенсують вартість розподільників. В першу чергу – для ОСББ.
Якщо люди дійсно економитимуть і раціонально використовувати тепло – їх витрати на ці прилади окупляться вже за один опалювальний сезон.